— Мене і моїх партнерів по бізнесу дуже радує той факт, що врожайність наших вертикальних грядок збільшилася за останній рік на 40-50 відсотків (приріст за різними видами культур відрізняється), — говорить один із засновників і директор ферми «Щастя здоров’я» Максим Киричко. — Наша незвичайна ферма знаходиться в підземному приміщенні одного з київських заводів. Для облаштування плантацій ми провели там реконструкцію (знесли частину стін) і зробили капітальний ремонт. Чистота і стерильність підтримуються мало не як в операційній. Адже ставиться завдання не занести в приміщення грибки, віруси, комах-шкідників, які знищують рослини. Щоб зайти на ферму, всі в обов’язковому порядку надягають змінне взуття, халати, на голови — спеціальні шапочки.

«У наших травах вміст нітратів в три рази нижче норми»

— На нашій фермі все незвично: грядки розташовані вертикально одна над іншою, світло рослини отримують від ламп, поживні речовини з розчину, — продовжує Максим Киричко. — Тут потрібно пояснити, чому не використовуємо звичайний грунт. У природних умовах коріння рослин беруть поживні речовини із землі. Але чи обов’язково отримувати ці речовини з ґрунту? Сама природа демонструє, що немає: у Амазонії є дерева, які всмоктують поживні речовини з води. Ось і у нас трави одержують їх з рідини. Ми оснастили ферму автоматикою, яка стежить за складом живильного середовища. Якщо якого-небудь речовини стає менше норми, керована комп’ютером машина додає його в розчин.

— Ваша продукція екологічно чиста?

— Так. Регулярно проводиться контроль вмісту нітратів та інших небажаних речовин. У наших рослинах їх утримання в три рази нижче норми. Продукція нашої ферми чистіше, ніж більшість тієї, що вирощена традиційним чином — в землі під відкритим небом. Адже агрофірмам і селянам-фермерам доводиться не тільки вносити в грунт добрива, але і захищати рослини від шкідників, хвороб, бур’янів. Для цього вони застосовують всіляку «хімію». Ми ж без усього цього обходимося. А щоб на всі 100 відсотків бути впевненими в екологічної безпеки поживних речовин, якими годуємо наші рослини, самі їх виготовляємо — у нас є співробітник, що займається виключно приготуванням «їжі» для рослин.

Ще одна перевага обраного нами способу вирощування сільгосппродукції полягає в тому, що ми отримуємо близько 150 врожаїв у рік. Прибирання проводиться один раз на два дні.

«Раніше у мене не було ні найменшого досвіду вирощування рослин»

— Кому продаєте свою продукцію?

— Зараз наші покупці — кафе, бари, ресторани. Їх інтерес в тому, що ми продаємо їм нашу зелень за однією і тією ж ціною протягом усього року (адже в підземному просторі не буває зими, літа, осені або весни — там постійно підтримуються оптимальні умови для росту рослин). До того ж наша продукція ні на йоту не забруднена землею або піском. Це важливо, адже відвідувачі кафе та ресторанів хочуть, щоб у їхніх тарілках була ідеально чиста їжа, а вирощені в землі рослини повністю відмити від грунту буває непросто.

Готуємося до того, щоб почати продавати нашу зелень в супермаркетах. Якщо для кафе і ресторанів запаковувати продукцію не потрібно (доставляємо її в ящиках), то на прилавки магазинів вона має потрапляти в упаковці. Для цього нам потрібна фасувальна лінія. На її купівлю плануємо взяти кредит. До цього ми обходилися без банківських позичок.

Читайте також: «Біо», «еко», «органік»: як вибрати чисті продукти харчування

— Як у вас виникла ідея створити підземну ферму?

— Кілька років тому, коли я був бізнес-консультантом, до мене звернувся клієнт. У нього був підвал, але чоловік не знав, як його використовувати. Цей чоловік хотів, щоб я як консультант запропонував йому продуктивну бізнес-ідею. Я став обмірковувати це питання, аналізуючи всі переваги і недоліки підвальних приміщень. В результаті у мене виник план створити там ферму. Клієнт в мою ідею не повірив, а я все ж вирішив випробувати свій задум на життєздатність.

Якраз тоді робота бізнес-консультанта перестала мене надихати, захотілося зайнятися чимось іншим. Я звільнився, не маючи чіткої перспективи. Щоб було на що жити, продовжував працювати за колишньою спеціальністю (як фрілансер), а все інше час присвячував фермі.

— Починали проект самі?

— Ні, з моїм товаришем Олександром Кривченковым. Я знав, що він захоплюється вирощуванням рослин у домашніх умовах — на підвіконні, балконі. Ми з ним вивчили знайдену в Інтернеті інформацію про вертикальних теплицях і приступили до справи: відправилися в магазин за будматеріалами. Купили пластикові труби, зігнуті трьома зигзагами. Виконали в них отвори, куди помістили розсаду. Насос по трубках подає живильний розчин вгору, він стікає по трубах, омиваючи коріння рослин. Труби поставлені так, що утворюють коло — нагадують Колізей. Посередині кола ми встановили лампу. Вийшло, що джерело світла знаходиться на однаковій відстані від усіх рослин.

Ще ми підгодовували зелень вуглекислим газом. Поставили балон, і спеціальний прилад дозовано подавав у приміщення вуглекислий газ. Одного разу Олександру і мені потрібно було поїхати на кілька днів. Коли повернулися, нас чекав сюрприз: листя рослин вимахали до півметра у довжину. Причина виявилася в тому, що регулятор подачі газу зламався і вуглекислота стала виходити з балону у великих обсягах. Це і стимулювало зростання.
До речі, до багатьох премудростей новаторського фермерства нам довелося з’ясовувати самостійно — для України це справа нова, тому проконсультуватися майже не з ким. Зауважу, що перші вертикальні ферми з’явилися за кордоном років десять тому. Лідером в цій справі зараз є США.

— Скільки часу пішло на створення ферми?

— Рік. У 2016-му ми почали з будівлі найпростішої вертикальної грядки. А першу партію продукції реалізували восени 2017 року. Старт був успішним, адже наша зелень значно дешевші та свіжіші, ніж привезена з Європи.

— У вас багато працівників?

— Ні. Значну частину операцій по догляду за рослинами виконує автоматика. Ручна праця застосовується для посадки (до речі, ми використовуємо посівний матеріал з Нідерландів) і збору врожаю. За два роки з початку роботи ферми кількість бізнес-партнерів збільшилася.

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що в Україні почали вирощувати квадратні кавуни. Транспортувати їх набагато зручніше, ніж круглі. До того ж такі плоди ніколи не укатятся зі столу.

А ветеран АТО розповів «ФАКТАМ», як став успішним фермером, зайнявшись ягідним бізнесом в Україні.

На фото в заголовку Максим Киричко (ліворуч) і Олександр Кривченков на своїй фермі (Фото з сайту seattlehelpers.org)

джерело