Про те, як робили кесарів розтин і як Денису видаляли пухлину, лікарі пообіцяли Оксані розповісти, коли вона зміцніє.

— Тільки сказали, що можна було знімати фільм жахів, — згадує 25-річна Оксана. — Яке щастя, що зараз все страшне вже позаду!

Денис з’явився на світ з пухлиною в області куприка, яка важила 2 кілограми 500 грамів (!), а вага самого дитини виявився набагато менше: один кілограм 850 грамів. В операційну хлопчика несли три лікаря: анестезіолог — дитини, а пухлина — два хірурга. Унікальна операція тривала півтори години. Провела її разом з колегами львівський хірург Галина Курило. Як сказала Галина Василівна, їм з колегами вдалося відокремити дитини від пухлини, а не пухлину від дитини. З новоутворенням такого розміру фахівці Львівської міської дитячої клінічної лікарні ще не стикалися. Хоча зовсім недавно «ФАКТИ» писали про подібний випадок: Галина Курило прооперувала маленьку львів’янку Каміллу, яка народилася з пухлиною вагою 1,7 кілограма. Саме статті про цій дівчинці подарували Оксані надію на те, що і її дитини вдасться врятувати.

«В останні тижні вагітності я майже не ворушилася. Живіт досяг таких гігантських розмірів, що здавалося, ніби він ось-ось лусне»

У Оксани є двоє дітей — трирічний Назар і півторарічна Аня народилися здоровими. Те, що у третьої дитини внутрішньоутробно виявили в області куприка пухлина розміром три сантиметри, стало несподіванкою.

— Ще на 17-му тижні пухлина не було видно, а на 20-й її помітили, — згадує Оксана. — Мені пояснили, що новоутворення можна буде видалити. І я вирішила виношувати малюка.

— Як швидко зростала пухлина?

— Через місяць вона стала вдвічі більше. Тоді лікарі заговорили про штучне переривання вагітності. Звичайно, якщо я цього захочу.

— Але ви не захотіли…

— Заспокоювало те, що дитина розвивалася нормально, а пухлина ніби жила своїм життям і не зачіпала внутрішні органи. Найскладніше було перечекати період від УЗД до УЗД. Коли побачила, що з кожним обстеженням пухлина збільшується, в якийсь момент зрозуміла, що від мене вже нічого не залежить. Залишалося просто доношувати дитини. Я не знала, що буде з нами обома. Думаю, сам Бог допоміг Галині Курило зробити таку складну операцію…

«Яке щастя, що все страшне вже позаду», — говорить Оксана

Про дівчинку Каміллі з Львівської області, в якої діагностували попереково-копчиковую тератому, «ФАКТИ» розповідали у вересні цього року. Пухлина-монстр важила всього на 200 грамів менше, ніж сама дитина. Лікарям Львівської міської дитячої клінічної лікарні вдалося успішно прооперувати дитину. Сьогодні дівчинка здорова і нічим не відрізняється від однолітків. Прочитавши статтю про Каміллі, мама Дениса Оксана зрозуміла: у сина є шанс на порятунок і повноцінне життя.

— Нами тоді Бог керував, іншого пояснення у мене просто немає, — каже жінка. — У Facebook жваво обговорювали статтю, десятки жінок писали про те, що Галина Курило рятувала дітей, які, здавалося б, не мали шансів. Ми попросили в коментарях дати нам контакти цього лікаря. Нам скинули фотографію візитки. Дуже добре пам’ятаю, як моя мама подзвонила Галині Василівні, і вона відразу ж відповіла. Вислухавши нас, заспокоїла і запросила на консультацію.

Після обстеження Оксани Галина Курило сказала, що візьметься рятувати дитину, як тільки він з’явиться на світ. Оксана народжувала у Львівському обласному перинатальному центрі.

— На 30-му тижні вагітності мені стало фізично дуже важко, — згадує жінка. — Початок стрімко наростати багатоводдя. Дитина вже був великим і живіт досяг таких гігантських розмірів, що здавалося, ніби він ось-ось лусне. В останні тижні я майже не ворушилася. Спостерігали мене в Ковелі лікарі побоювалися передчасних пологів і порадили терміново їхати у Львів.

Читайте також: «Пухлина на шиї у новонародженого сина була більше, ніж голова»

— Денис народився на 32-му тижні, операція кесаревого розтину була дуже складною, — розповідає заступник директора Львівського перинатального центру з медичної частини Роман Мацюра. — Щоб врятувати дитину, важливо було робити все максимально швидко. Працювала ціла команда: я, анестезіологи, асистенти, неонатологи. Пухлина була величезною — на 700 грамів більше, ніж сам малюк. Орієнтовно її розмір становив 22 на 24 сантиметри. Важливо було під час втручання не пошкодити пухлина, і нам це вдалося. Ми виконали кесарів розтин протягом 35 хвилин. Дитина з’явилася на світ недоношеною, але життєздатним. Наші реаніматологи надали йому першу допомогу, і протягом декількох годин хлопчика перевели в дитячу міську лікарню.

«Після видалення новоутворення хлопчикові заново сформували сідниці»

Зазвичай немовлят з такими пухлинами оперують через сім — десять днів після народження, коли вони трохи зміцніють, однак Денис чекати не міг.

— Ми хотіли охрестити дитину, але лікарі зробили якісь обстеження і сказали, щоб чоловік негайно підписав дозвіл на проведення операції, — розповідає Оксана. — Та Дениску перевезли до дитячої лікарні. А далі для мене все було як в тумані. Я отямилася, коли вже все було позаду. Мені принесли мого малюка.

«Дениска з кожним днем радує нас, — каже Оксана. — Він нормально набирає вагу і розвивається, як і всі дітки»

— Серцево-судинна система хлопчика не могла впоратися з навантаженням, адже пухлина була більше за нього, — згадує завідувачка хірургічного відділення Львівської міської дитячої клінічної лікарні Галина Курило про операції. — На освіту з’явилися некрози. Потрібно негайне втручання. На операцію дитина поступила в критичному стані. Треба було все робити дуже швидко. Ми впоралися за півтори години. Якщо б втручання тривало довше, хлопчик міг просто не витримати. Після операції дитина ще добу перебувала на апараті штучної підтримки тиску.

Галина Курило: «Нам з колегами довелося відокремлювати дитини від пухлини, а не пухлину від дитини. З таким гігантським новоутворенням ми зіткнулися вперше»

Коли ми спілкувалися з приводу випадку з Каміллою, Галина Василівна сказала, що у дівчинки була найбільша пухлина, яку вона бачила за 25 років стажу, однак випадок Дениса лікар назвала ще більш масштабним.

Після видалення пухлини хлопчикові заново сформували сідниці. Він ще маленький, тому його доводиться годувати через зонд. Але Дениска добре їсть, спить, набирає вагу. Лікарі кажуть, що коли заживуть післяопераційні рани, він з мамою поїде до сестричку і братика. А в рік на тілі дитини не залишиться шрамиков, нагадують про те, що він пройшов таке серйозне випробування.

— Це дивно, що ми з цими людьми знайшли один одного, — каже Галина Курило. — Завдяки реформі медицини жінка без проблем змогла переїхати в іншу область і оперуватися у тих лікарів, у яких побажала. І хочу відзначити журналістів, які пишуть про те, які методи лікування застосовують лікарі, які операції проводять. Адже одна стаття або сюжет можуть кардинально змінити чиєсь життя.

Раніше «ФАКТИ» розповідали, як відрізнити нешкідливі «винні плями» у новонародженого від небезпечної гемангіоми.

Фото автора