Революційний метод виявлення метастазів меланоми на ранній стадії і відповідний прилад для інноваційної діагностики, який винайшла випускниця хіміко-біологічного факультету Маріупольського технічного ліцею Ольга Харасахал (на фото в заголовку), успішно використовується в Маріупольському міжрайонному онкологічному диспансері.

На престижному міжнародному науковому конкурсі Intel International Science and Engineering Fair (Intel ISEF) в США проект Ольги отримав четверте місце. Винаходом юної українки зацікавилися американські вчені, запропонувавши їй співпрацювати з одним із найпрестижніших закритих науково-дослідних центрів у світі. На думку фахівців, технологія діагностики, представлена Ольгою, в перспективі може бути прийнята як єдиний міжнародний стандарт діагностики меланоми.

На минулому тижні дівчина була зарахована на бюджетне відділення українського Національного медичного університету ім. А. А. Богомольця. Про себе і своїй науковій роботі Ольга Харасахал розповіла «ФАКТАМ».

«Собівартість мого приладу — 30 тисяч гривень, а його імпортного аналога — мільйон доларів»

— Ольго, вітаю з вступом в університет.

— Спасибі. Лікарем я вирішила стати ще в молодших класах школи. Моя мама лікар.

— Вам як призерові конкурсу пропонували навчання в США?

— Так. Можливість в більш комфортних умовах закінчити свої наукові дослідження мене, безумовно, дуже приваблює. Ми домовилися з американцями про співробітництво в дистанційному режимі. Поки будемо готувати спільні публікації. А вчитися я буду, як і планувала, в Україні.

— Розкажіть про свій проект.

— Мій проект — це інноваційна методика ранньої діагностики метастазів меланоми, однією з найбільш небезпечних злоякісних пухлин. Найчастіше вона виникає на шкірі і може продукувати стрімко прогресуючий метастази майже в усі органи людини. Я розробила методику, яка дозволяє за аналізом крові виявити початок процесу утворення метастазів при меланомі і спрогнозувати розвиток хвороби. Мій метод діагностики дозволяє лікарю мати достовірний прогноз розвитку хвороби і, відповідно, підбирати і оперативно змінювати лікування, попереджуюче розвиток метастазів у пацієнта.

Щоб побачити, як моя методика працює на практиці, я розробила технологію її застосування й створила прилад для дослідження крові пацієнтів — апарат для вакуумного рідинної фільтрації крові. Це необхідна ланка в технологічному ланцюжку діагностики. Досвідчений зразок був виготовлений на вітчизняному підприємстві за кошти моїх батьків. Зараз працюю над тим, щоб запатентувати свій винахід. Собівартість мого приладу — близько 30 тисяч гривень. А його імпортного аналога, який використовують в американській методиці діагностики Cell SEARCH®, — близько одного мільйона доларів.

В Україні жодне державне медичне установа поки не має в своєму розпорядженні настільки дорогої технології, обладнання для її застосування. Собівартість одного аналізу за методом Cell SEARCH® — дві тисячі доларів. Моя технологія не поступається за якістю, набагато простіше в застосуванні. Собівартість одного аналізу на моєму приладі — 20 доларів.

Читайте також: Українські школярі винайшли браслет, який допоможе прожити 120 років (фото)

— Ольга, чому вас привернула саме ця наукова тема?

— Тому що зниження смертності від онкологічних захворювань — це глобальна світова проблема. Смертність від меланоми найбільш висока. А успіх лікування багато в чому залежить від точно і своєчасно поставленого діагнозу. Цей логічний ланцюжок і привела мене до досліджень в області діагностичної (трансляційної) медицини.

Крім того, ми разом з моїм науковим керівником, викладачем біології в ліцеї В’ячеславом Пономарчуком, в 2015 році відвідали конференцію, яка проводилась на кафедрі біомедичної інженерії, що відкрилася в Маріуполі п’ять років тому на базі Приазовського державного технічного університету. На конференції виступав завідувач хірургічним відділенням маріупольського онкологічного диспансеру. Він зізнався, що в установі не вистачає кадрів, і закликав на допомогу волонтерів. У 2014-2015 роках у нашому прифронтовому місті кадрів стало не вистачати буквально скрізь: багато жителів залишали місто, побоюючись, що сюди прийде війна.

Я відгукнулася на заклик і в листопаді 2015 року стала волонтером онкодиспансеру. Це теж вплинуло на вибір теми наукової роботи. У диспансері мені довірили обробку та утилізацію препаратів, розпаковування інвентарю, збір даних пацієнтів, ведення лабораторного журналу, оформлення напрямів і висновків. Більшу частину свого часу я проводила в діагностичному корпусі, де моя мама працює лікарем-лаборантом. Я працювала з кров’ю, цитологічними зразками і змогла на практиці вивчити різні види меланоми. У своїй першій науковій роботі проводила паралелі між типами меланоми та їх біологічною поведінкою. З цією роботою займала призові місця в Україні.

А в лютому 2017 року, коли в маріупольському онкологічному диспансері почали думати про те, щоб придбати методику для діагностики циркулюючих пухлинних клітин, схвалену в США, то з’ясувалося, що таке придбання непідйомно для місцевого бюджету. Це і підштовхнуло мене до розробки нового методу діагностики, який був би не менш ефективним, але не таким дорогим.

«Рівень компетенції Ольги дозволив їй успішно вести діалог з нобелівським лауреатом»

— Щоб потрапити в національну збірну України, яка взяла участь в конкурсі Intel ISEF, — продовжує Ольга, — потрібно було спочатку захистити свою роботу на всеукраїнському конкурсі Intel Еко-Україна — 2019. У ньому взяли участь 219 школярів, представивши 197 проектів. З них журі повинно було обрати лише шість проектів. Два з них були представлені на міжнародному конкурсі наукових та мистецьких проектів Genius в Нью-Йорку. А чотири, в тому числі і мій, — на Intel ISEF в Фініксі (США).

За два роки моїм методом було обстежено 152 пацієнта маріупольського онкодиспансеру. Результати клінічних досліджень показали високу ефективність винаходу. Їх я і представила на конкурс Intel Еко-Україна — 2019.

Два роки тому Ольга стала волонтером онкодиспансеру і зайнялася науковою роботою

— А як оцінили вашу роботу на конкурсі в США?

— Серед суддів, що оцінювали мою роботу, була американка, яка протягом п’яти років працювала з аналогом моєї розробки — методом Cell SEARCH®. Вона сказала, що моя технологія діагностики може бути прийнята як єдиний міжнародний технологічний стандарт діагностики меланоми. Ми обмінялися контактами, запланувавши співробітництво на базі Аргоннської національної лабораторії, яку відвідала наша збірна. Змогли побувати там завдяки куратору проекту — заслуженому вчителю України В’ячеславу Пономарчуку.

Читайте також: Шість ознак переродження родимки

— В’ячеслав Вадимович, як оцінюєте досягнення учениці? «ФАКТИ» вже не перший раз пишуть про ваших вихованців, які гідно представляють Україну на міжнародному рівні.

— Пишаюся. Четверте призове місце — це і моя перемога. Intel International Science and Engineering Fair (Intel ISEF) — це наймасштабніший і найпрестижніший міжнародний конкурс молодих геніїв» для школярів і студентів з усього світу. Він щорічно проводиться в США протягом ось уже 69 років. Національна збірна України бере участь у цьому конкурсі з 2004 року, але за весь час це перша перемога українців у галузі медицини та біології.

Деякі фахівці сумнівалися в тому, що школярка самостійно зробила це відкриття. Але представити свій проект на конкурс зможе тільки його справжній розробник, який повинен вести діалог з журі. До складу журі входять кращі в світі фахівці, вчені. В тій секції, яка оцінювала роботу Ольги в США, був наприклад, лауреат Нобелівської премії з хімії 2008 року американський нейробіолог Мартін Чалфі.

Рівень компетенції, якого досягла Ольга, і дозволив їй успішно вести діалог з нобелівським лауреатом. Над своїм відкриттям вона працювала з урахуванням міжнародних вимог. Вона простудіювала вузівські підручники, у тому числі американські, з цитології, біохімії, молекулярної генетики і, звичайно, онкології, використовувала в теоретичній частині своєї роботи дані порталу хромосомного банку США. Окремо вивчала американські стандарти управління по санітарному нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів.

«Це дає можливість спрогнозувати появу метастазів, чого ще ніхто не пропонував»

— Ольга, можна сказати, відчула молекулярно-хімічний механізм розпізнавання змінених клітин, — продовжує В’ячеслав Пономарчук, — який і ліг в основу створення власної технології діагностики та апарата вакуумної рідинної фільтрації.

Конструкція цього апарату і принцип його роботи в цілому не нові. Але метод діагностики, який запропонувала Ольга, принципово відрізняється від попередніх тим, що дозволяє вловити показову хімічну реакцію на тій стадії, коли певні клітини крові виробництвоодят певні хімічні речовини. Тобто метод Ольги дає можливість спрогнозувати появу метастазів, чого ще ніхто не пропонував.

До речі, американські вчені дізналися про Олиної роботі ще до нашого приїзду. Керівник відділу фундаментальної біології та медицини, який ми відвідали, відразу звернулася до Ольги, запитавши її: «Ви та сама дівчина — автор інноваційної методики діагностики?» В лабораторії Ользі запропонували навчання в магістратурі та продовження роботи з перспективою зробити методику єдиним міжнародним стандартом. На сьогодні такого стандарту діагностики меланоми в світі немає.

Зазначу, що Аргоннська лабораторія — один з найпрестижніших закритих науково-дослідних центрів у світі. А моєї учениці запропонували співпрацю, причому незалежно від її віку та кваліфікації. Я вважаю такий підхід правильним. Є успіх, що підтверджується практикою, — значить, є ґрунт для співпраці. В Україні починаючому вченому, який вже досяг високих результатів, набагато складніше домогтися уваги і фінансування своєї роботи. На жаль…

— Дослідження в клініко-діагностичної лабораторії онкодиспансеру тривають?

— Так. Будь-які клінічні дослідження — це механізм, який запущено на довгі роки. Ольга проводила ці дослідження крім своєї волонтерської роботи. Ми дуже вдячні за сприяння керівника медзакладу, кандидатові медичних наук Сергію Петровичу Волошину, який надав нам можливість апробувати
розробку.

— Сергій Петрович, винахід школярки-волонтера допомагає поліпшити якість лікування пацієнтів? — задаю питання головлікаря Маріупольського міжрайонного онкологічного диспансеру Сергію Волошину.

— Безумовно, ця методика покращує якість лікування, так як вона дозволяє виявити метастази меланоми на доклінічній стадії. Раніше це було неможливо. Це шлях до вирішення глобальної проблеми: оптимізації лікування, яке збільшує тривалість життя пацієнта та підвищує її якість. Метод впроваджений у нашому закладі у практику два роки тому. На апараті для дослідження крові пацієнтів працює лікар-лаборант.

Раніше про те, як розвивається меланома, «ФАКТАМ» розповідала дерматоонколог Світлана Дячук. За словами доктора, як тільки меланома досягає кровоносних судин, злоякісні клітини розносяться по організму, і метастази можуть з’явитися в будь-яких органах.

Фото в заголовку Дениса БІЛЬКО

джерело