У четвер, 19 вересня, у Національному заповіднику «Софія Київська» відкрилася виставка археологічних знахідок зроблених на його території під час польового сезону нинішнього року. Найцінніший з артефактів, свинцеву печатку кінця XI початку XII століть, вчені виявили пару тижнів тому в 27 метрів від Софійського собору. Друк вже відчистили, так що стало можливим прочитати написи на її поверхні. З тексту випливає, що печатка належала вестиарию Василю. Вестиарий — це чиновник візантійського імператора, який відповідав за гардероб і особливу скарбницю сюзерена. Раніше на території Софії Київської археологи знайшли залишки будови часів Київської Русі.

— Друк напевно була прикріплена до грамоти чиновника, яку він направив в Київську Русь, — говорить археолог Володимир Савицький. — Цю печатку виявили на місці розкопок надзвичайно рідкісного і цінного об’єкта — залишків кам’яного будинку, який, за нашими оцінками, було зведено наприкінці XII-початку XIII століть. Про його існування вчені навіть не здогадувалося, адже дані про будівлі немає ні в одному з дійшли до наших днів історичних джерел.

Виявили руїни випадково: будівельники прокладали кабелі, а ми вели археологічний нагляд за їх роботами. Навпроти собору вони наткнулися на щось кам’яне. Це були залишки давньої будівлі. Знахідка, без перебільшень, національного значення, адже Київ у княжі часи був переважно дерев’яним. Так що виявлення нехай навіть фундаменту і частини стін кам’яного будови тієї епохи — безцінний подарунок Фортуни. Далеко не кожному археологові пощастило брати участь у досліджень такого роду стародавнього об’єкта.

Поки що ми розкопали лише невелику частину кам’яного будови, тому не можемо сказати, що воно собою являло і для чого використовувалось. Але все ж вже зрозуміло: нічого подібного раніше археологи не знаходили — будівля унікальне. Якимось чином воно пов’язане з Софійським собором.

Цікаво, що на деяких плинфах (цеглинах), з яких було побудовано це будівля, є печатки виготовили їх майстрів — княжий знак двозуб, літери кириличного алфавіту, п’ятикутна зірка.

Слід сказати, що поруч ми виявили більш ранній культурний шар — кінця XI початку XII століття. У ньому знайшли свинцеву печатку вестиария. В цьому шарі виявили також велику кількість фрагментів фресок із Софійського собору. Ймовірно, при ремонті храму або з інших причин частина фресок обсипалася. Їх винесли з собору і склали неподалік від нього. Ми вже зібрали п’ять ящиків фрагментів фресок. І це ще далеко не все. Розкопки тривають. Потім реставратори зможуть скласти з фрагментів раніше невідомі фрескові композиції XI століття. Нагадаю, що значна частина фрескового живопису у Софійському соборі збереглася.

Ми також знайшли смальту та заготовки для її виготовлення. З смальти на стінах викладали мозаїки, які можна побачити на стінах собору. Робили смальту із скла з використанням різних натуральних барвників.

Але і це ще не все. В ході розкопок ми знайшли ще й уламки будівельних матеріалів, з яких були зроблені перекриття галерей Софійського собору.

— Як вони там опинилися?

— За часів гетьмана Івана Мазепи (кінець XVII початок XVIII століття) Софійський собор частково перебудували: прибрали перекриття галереї і надбудували другий поверх. При демонтажі старовинних перекриттів утворився будівельне сміття — плінфа, голосники (вмонтовані в стіни керамічні посудини), фрагменти фресок…

До речі, є підстави вважати, що в часи гетьмана Мазепи залишки будівлі кінця XII-початку XIII століття, розкопки якого ми зараз ведемо, частково перебували на поверхні. Адже ми знайшли біля них крихітну срібну монету царя Петра І, який був сучасником славного гетьмана. Монетка за формою нагадує риб’ячу лусочку. Цю знахідку можна назвати другою за цінності після свинцевої печатки вестиария Василя.

До речі, до того ж періоду, що і друк, належить знайдене нами невелике, але важке виріб з свинцю з отвором посередині. Воно могло бути частиною зброї ближнього бою — кістені. Одну або кілька таких свинчаток нанизували на шнур або надягали на рукоятку і виходив кістень. У бійці чи в бою такою зброєю наносили удари по голові, обличчю, іншим частинам тіла.

Читайте також: В Єгипті в піраміді Джосера знайшли «шлях у потойбічний світ»

— Знаю, що на території Софії Київської ведуться ремонтні роботи біля південних воріт. Є якісь знахідки?

— Так, виявлені предмети різних епох: як княжих часів, так і XVII, XVIII століть. Частину з них ми представили на цій виставці: керамічний кухоль, козацькі люльки, інструменти… Виставка приурочена до Х Міжнародної науково-практичної конференції «Софійські читання», що відкрилася 19 вересня.

На острові Хортиця археолог на прогулянці з сином випадково виявив стародавню споруду, вік якого археологи оцінюють в чотири-п’ять тисяч років.

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»

джерело