У Києві запрацювала платформа моніторингу якості повітря в рамках ініціативи Kyiv Smart City (нагадаємо, що у столиці також впроваджується е-квиток — Kyiv Smart Card, яким можна користуватися не тільки в метро, але і в автобусах, тролейбусах, трамваях та міською електричкою). За словами координатора проекту Ярослави Бойко, щодня в десяти районах проби повітря беруться за восьми показниками: формальдегід (ch 2 o), діоксид азоту (NO2), чадний газ (CO), кисень (О2), вуглекислий газ (CO2), температура, вологість, тиск. Щоб побачити, наскільки показники перевищують норму або відповідають їй в тому або іншому районі міста, потрібно зайти на інтернет-сторінку «Чим ти дихаєшь?» і навести курсор на потрібну точку. Враховуються в дослідженні і додаткові дані супутника (побачити їх можна, натиснувши на іконку космонавта в правому нижньому куті карти). Над проектом команда працювала майже півроку, створивши мобільну версію сервісу.

Треба зауважити, що аналізи, які відображаються на карті, більш точні порівняно з даними супутника (його загальна інформація, оскільки показники беруться за двокілометровій висоті всього стовпа повітря), так як досліджується повітря на рівні людського зросту — ближче до землі.

Кількість датчиків по экомониторингу з часом планується збільшити, розширити мережу станцій забору проб повітря до 30.

За даними столичного управління екології та природних ресурсів, у Києві в рамках муніципальної системи моніторингу визначені місця найбільшої концентрації шкідливих речовин у повітрі. Основним джерелом забруднення є автотранспорт, а 4 відсотки припадає на викиди авіаційного, залізничного і водного транспорту і підприємств. Регулярні спостереження показали, що за останні 20 років концентрація діоксиду азоту в межах міста зросла на 50, а формальдегіду — на 200 відсотків!

Високий вміст шкідливих складових у повітрі постійно фіксується в районі Бессарабської площі, проспекту Перемоги (біля метро «Святошин», на Деміївській площі (Центральний автовокзал), на вулиці Довженка (поруч зі станцією метро «Шулявська») і Скляренко, на бульварі Лесі Українки та Оболонському проспекті. У цих місцях на забруднення повітря впливають два важливих фактори — скупчення автотранспорту і рельєф. Наприклад, Бессерабская площа розташовується в котловані, де погане рух повітря (можливо, ситуацію можна було поліпшити, направивши транспорт в підземні тунелі).

Низький рівень забруднення характерний для таких зон, як Гідропарк, «Експоцентр України», район Багрінової гори (проспект Науки, біля метеомайданчика Обсерваторії), для спальних районів, Троєщини, Теремків, Виноградаря. Ось чому важливо зберігати зелені ділянки в місті. А на якість повітря на Лісовому масиві негативно впливає «Дарницька ТЕЦ». Дарницю, Позняки, Осокорки, Харківський масив можна віднести до районів з високим вмістом шкідливих компонентів в повітрі.

У радянський час, наприклад, також контролювали плани заходів на період несприятливих метеоумов. Тоді автотранспорт у забрудненні повітря не грав такої ролі, як у даний час, але працювали заводи, діяльність яких можна було регулювати.

Сьогодні на стан повітря в мегаполісі впливають у тому числі випаровування від Бортницької станції аерації (БСА), робота заводу «Енергія». Рівень їх впливу залежить, наприклад, від напряму вітру: якщо вітер північно-східний, то випаровування прямують у бік Кончі-Заспи, південний — на Харківський масив, де мешканці відчувають «амбре».

Як повідомили в профільному столичному відомстві, планується створення автоматизованої системи моніторингу якості атмосферного повітря у відповідності з існуючими вимогами ВООЗ, Мінприроди та директив Євросоюзу. У майбутньому можна буде оперативно реагувати на зміни рівня забруднення повітря, інформувати жителів з допомогою мережі моніторингу та впровадження нових технологій через систему оповіщення про ситуаціях. Тоді населення буде отримувати в online-режимі на сайті (через смартфони) щоденні рекомендації, де краще перебувати мамам з дітками, якими маршрутами пересуватися по місту пішоходів або велосипедистів.

Для довідки

Згідно з директивами Євросоюзу при моніторингу стану повітря в обов’язковий перелік показників забруднень повинні входити: пил, діоксид азоту, оксид азоту, діоксид сірки, оксид вуглецю, приземний озон і інші забруднювачі, як свинець, бензол, формальдегід бензопірен та інші.

Раніше «ФАКТИ» розповідали про те, що програміст з Києва Любомир Мілевський створив систему контролю якості повітря.

Нагадаємо, що «ФАКТИ» також повідомляли, на якому місці знаходиться Україна в рейтингу країн з найбільш чистим і найбруднішим повітрям. Зауважимо, що Київ поліпшив свою позицію в списку міст за якістю життя (при цьому враховується і рівень забруднення повітря).

Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»

джерело